Razgovor:Ukrajina
Ovo je stranica za razgovor za raspravu o poboljšanjima na članku Ukrajina. | |||
---|---|---|---|
| |||
Pismohrane:
|
Svaki članak na Wikipediji započinje osnovnom informacijom o natuknici koja se objašnjava – zato sam vratio stariju inačicu. Prijeslov je valjda transkripcija s ćirilice na latinicu, ali riječ je stilski obilježena u hrvatskom jeziku a kao leksička jedinica nije prisutna u Rječniku hrvatskog jezika Vladimira Anića. Razumijem ako Vam je zasmetao internacionalizam teritorij, ali smatram da riječ ozemlje nije adekvatna zamjena i ponovno je stilski obilježena u hrvatskom – ali ako Vam je to toliko važno, neka bude. Zašto mijenjati glagol graničiti s glagolom međiti. U svim zemljopisnim udžbenicima navodi se sintagma «država graniči s…» a nikako «država međi s…» Cimerijci je u latinskom, ali u Hrvatskoj općoj enciklopediji su objašnjeni upravo pod natuknicom Kimerijci Rivanjska oblast - prihvaćam NIKAKO se ukrajinski glas Г ne smije transliterirati u latinici kao h. Iako je glas Г u hrvatskom najsličniji glasu h, etimološki se na njegovom mjestu u hrvatskom uvijek u riječima slavenskog porijekla nalazi G. Kad smo kod toga Hrvati imaju grad a ne hrad, imaju glavu a ne hlavu, nogu, a ne nohu. Glavni hrvatski grad Ukrajinac (koji zna svoj materinji jezik) će pročitati kao ZA(Н)REB a ne Zagreb. On će riječ prilagoditi svojem jeziku, isto kao što ćemo i mi ukrajinsko Г transliterirati u g. Moje mišljenje dijele svi profesori zagrebačke Ukrajinistike. Tim više što ukrajinski jezik ima Г і Х. Što ćemo učiniti s riječima голод і холод / glad i hlad. Kako će tu doći do razlikovanja, ako ćemo uvijek na mjestu г pisati h u latinici? Ja bih osobno preporučio pisanje znaka G s tildom (Ģ)– i tu će problem biti u potpunosti riješen.
Stvar se da rijesiti jednostavno scilynyj g - nek se pise kao u ceskom i dr. jez. CH, a h sa h, g s G.
Pryvit,
Uz dužno poštovanje prema profesorima Ukrajinistike, njihov stav je u suprotnosti s logikom ;)
Iako je glas Г u hrvatskom najsličniji glasu H, (što je nepobitna činjenica, i baš zato što se radi o hrvatskom jeziku - potrebno ga je pistati kao H), "svi profesori" (zvuči snažno i uvjerljivo, a u biti njih ima - ;), sve ih znam), oni bi protivno logici (svak iz svojih razloga) transliterirali kao "G"
Tim više što ukrajinski jezik ima Г і Х., a ima i Ґ - G ;) Vjerojatno su zaboravili spomenuti, nemrem im zamjerit, mislim razno razni ruski (carevi)/sovjetski (vlastodržci) osim što su zabranjivali ukrajinski jezik, dekretima su zabranjivali i slova, da bi što je više moguće unificirali ruski i ukrajinski, a oni iako profesori, samo su zaboravili spomenuti
Što ćemo učiniti s riječima голод і холод / glad i hlad., postoji termin prevesti ;) riječi se ne transliteriraju, riječi se prevode ;)
Malo sam iznenađen isključivošću NIKAKO, to nije u skladu s vremenom ;)
Ukoliko se ti poštovani profesori odomaknu malo od ruskog, taj glas imaju i češki, i slovački, i bjelaruski, i poljski, ima primjera i u slovenskom , naravno svi - naglašavam svi - taj glas pišu H
Znači svako H iz češkog, slovačkog, bjelaruskog, slovenskog, poljskog potrebno je pisati kao G, pa to je fantazija ;) uskoro će neko nadoći da umjesto Hamburg treba pisati Gamburg ???
No da se vratim na činjenicu, ukrajinski glas Г u hrvatskom je najsličniji glasu H - predlažem pročitati nekoliko puta, uzeti u obzir da se radi o hrvatskom i nakon toga zaključiti, ukoliko je najsličniji hrvatskom H - zbog čega pisati G
Kao dodatni argument, ukrajinski doseljenici više od 100 godina nisu imali problema zapisivati Г u hrvatskom, baš zato što je najsličniji hrvatskom H ;)
Problem je bio zapisati И - Y (ne postoji adekvatan simbol u hrvatskom), pa se tako nekada zapisivalo kao E ili I
No Hrvatski pravopis iz '71, daje mogućnost korištenja (W,Q,X,Y) pa ne vidim razloga ukoliko vrijedi za ostale, zašto ne bi vrijedilo i za ukrajinski, naravno Hrvatski pravopis iz '95 to je i definirao ;)
Iz Ujedinjenih naroda :
UNITED NATIONS GROUP OF EXPERTS ON GEOGRAPHICAL NAMES (UNGEGN) Working Group on Romanization Systems Report on the Current Status of United Nations Romanization Systems for Geographical Names
United Nations Romanization Systems for Geographical Names. Preliminary Report on Their Current Status. Version 2.2. January 2003 (published 2003-02-20) http://www.eki.ee/wgrs/ http://www.eki.ee/wgrs/rom2_uk.pdf
Compiled by the UNGEGN Working Group on Romanization Systems. Version 1.3. March 2000 http://www.eki.ee/wgrs/v1_3/index.htm http://www.eki.ee/wgrs/v1_3/rom2_uk.pdf
Transliteration of Non-Roman Scripts http://transliteration.eki.ee/ Ukrainian http://transliteration.eki.ee/pdf/Ukrainian.pdf
ALA-LC ROMANIZATION TABLES http://www.loc.gov/catdir/cpso/roman.html Ukrainian http://www.loc.gov/catdir/cpso/romanization/ukrainia.pdf
On 19 April 1996, an official Ukrainian-English transliteration system was adopted by the Ukrainian Legal Terminology Commission (Decision N 9). http://www.rada.gov.ua/translit.htm
Slavnim profesorima ukrajinistike :
Доктор філологічних наук і колишній член Правописної комісії Олександр Пономарів каже, що і для нього ця справа абсолютно проста: “Для українського фрикативного “Г” є латинський відповідник Н, і тільки так потрібно позначати
У разі сумніву щодо транслітерації вчені радять звертатися до норм Держстандарту. “Держстандарт України розробив правила відтворення українських звуків, букв, літерами латинської абетки. І там чітко зазначено, що четверта літера українського алфавіту “Г” передається латинською Н. А п’ята літера українського алфавіту передається латинською G, – говорить професор Пономарів. Окрім цих правил, існує відповідна постанова Верховної Ради від 1996 р.
СТАН СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ
Щоб краще зрозуміти мовну ситуацію, достатньо згадати‚ як часто в Україні, на українських землях, що входили у склад Росії, з давніх-давен ця мова заборонялася. Петро І заборонив друкувати книжки українською мовою (1720), а Катерина ІІ заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській Академії (1753). Загально відомі два укази: перший Валуєвський циркуляр про заборону друкування книг українською мовою і українського театру на Східній Україні (1863) і другий Емський (від назви курорту Емс, де був підписаний царем) указ Олександра ІІ про заборону ввезення українських книжок з-за кордону та друкування нот українською мовою (1876). Згодом цар Олександр ІІІ видав указ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами (1888).
Радянська влада „забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропаґує інші, ближчі до російських або живцем перенесені з російської мови....” [Шевельов, 1987; 263-264].
Згідно з фонетичним принципом українськой орфографії запис слів здебільшого відповідає вимові‚ а з другого боку такий чи інший запис може як показує практика впливати на фонетичну систему. Упродовж десяти років розглядається питання літери „ґ”, яку колись на сторінках преси було названо „найукраїннішою літерою”. Вона зникла з української абетки одним рішенням Сталіна 1933 р.‚ яке мало на меті уніфікацію обох мов - української і російської - на рівні графіки. З цього часу два різні приголосні звуки [г] і [ґ] почали записувати однією літерою „г”, спільною для обох абеток. http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr/mowa01.htm
Uz dužno poštovanje riječ NIKAKO djeluje isključivo, destruktivno i pomalo i konfliktno :(
Mene kao veseljaka više interesira afirmativni pristup, dijalog, konstruktivnost i činjenice. Riječi međunarodno priznatih stručnjaka i institucija, odluke Ujedinjenih naroda, definicije Hrvatskog pravopisa, Ukrajinskog parlamenta itd.
Pozdrav, Sičko 21:35, 28. travnja 2006. (CEST)
Ja bih osobno preporučio pisanje znaka G s tildom (Ģ)– i tu će problem biti u potpunosti riješen.
Prvo bi morao uvjeriti Hrvate, kad napišu i izgovore aha, mhm G-kaju s tildom (Ģ) tj. ubiti izgovaraju i potrebno je napisati aĢa, mĢm (probaj izgovoriti), zatim bi trebao uvjeriti sve srednjoeuropske i istočnoeuropske narode da G-kaju s tildom (Ģ), to je utopija ;)
Malo iz znatiželje, malo iz zafrkancije pokušao sam u Ukrajini na mjestima glasa H izgovrati G, mislili su da imam neku rijetku i specifičnu govornu manu :)
Malo iz Wikipedije:
Wikipedija za ukrajinski kyrylycja - latynka ; ćirilica - latinica http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D0.BF.D0.B8.D1.81
Wikipedija za bjelaruski kirylica - lacinka ; ćirilica - latinica http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 http://be.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#.D0.9F.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B0.D0.BF.D1.96.D1.81
Sičko 11:14, 29. travnja 2006. (CEST)
Ukrajina, povijest termina Rus´
[uredi kôd]Prema nekim teorijama termin Rus´ potječe od finskog naziva za Vikinge - Rutsi. Mislim da bi kod povijesti Rusije i Ukrajine trebalo jasnije razlikovati politički (državni) pojam Rus´ (vezan više uz povijest Ukrajine), od naroda Rusa (Moskovita)i države Rusije, koji su mlađi i potječu od 18. stoljeća i kao takvi nisu postojali u doba države Kijevska Rus´. ---- — Prethodni nepotpisani komentar napisao je 93.136.56.196 (razgovor • doprinosi)